Основні симптоми ВІЛ / СНІДу

До перших симптомів зараження вірусом СНІДу відносяться загальне нездужання, лихоманка, сухий кашель і біль у горлі, часто імітуючи симптоми звичайної застуди і тривають приблизно 14 днів. Вони можуть з’явитися через 3 - 6 тижнів після початкового зараження ВІЛ.

Зараження зазвичай відбувається через ризиковану поведінку, коли відбувся інтимний контакт без презерватива або обмін голками, зараженими ВІЛ, наприклад. Тест на виявлення вірусу слід робити через 40 - 60 днів після будь-якої ризикованої поведінки, оскільки тест може не виявити вірус у крові до цього періоду.

Основні симптоми СНІДу

Основні симптоми СНІДу з’являються лише в тому випадку, якщо людина не отримує лікування проти вірусу і може виникнути приблизно від 8 до 10 років після зараження ВІЛ або в певних ситуаціях, коли імунна система слабка. Такими симптомами можуть бути:

1. Постійна лихоманка;
2. Тривалий сухий кашель і колюче горло;
3. Нічні пітні;
4. Набряклі лімфатичні залози більше 3 місяців;
5. Головний біль і утруднення концентрації;
6. Біль у м’язах і суглобах;
7. Втома, втома і втрата енергії;
8. Швидке схуднення;
9. Пероральний або генітальний кандидоз, який не проходить;
10. Діарея більше 1 місяця, нудота та блювота;
11. Червонуваті плями або виразки на шкірі.

Згадані вище симптоми зазвичай виникають, коли вірус ВІЛ присутній в організмі у великих кількостях, а кількість захисних клітин дуже низьке порівняно зі здоровою дорослою людиною. Опортуністичні інфекції, такі як вірусний гепатит, туберкульоз, пневмонія або токсоплазмоз, зазвичай також розвиваються на цій стадії захворювання, коли є симптоми, оскільки імунна система ослаблена.

Однак у людини можуть бути непомічені симптоми, такі як низька температура та нездужання приблизно через 2 тижні після контакту з вірусом ВІЛ.

Як дізнатися, чи є ВІЛ-позитивним?

Щоб дізнатись, чи були ви заражені вірусом ВІЛ, спершу слід дізнатися, чи мали ви таку ризиковану поведінку, як незахищений інтимний контакт або спільні шприци, і знати про симптоми, такі як лихоманка, загальне нездужання, біль у горлі і сухий кашель.

Вам слід здати аналіз крові на 40–60 днів після будь-якої ризикованої поведінки, щоб з’ясувати, чи є у вас ВІЛ, а потім повторіть тест через 3 місяці і знову через 6 місяців, тому що навіть якщо ви не проявляєте симптомів, ви, можливо, були заражений вірусом.

Лікування СНІДу

СНІД невиліковний, тому необхідне довічне лікування пацієнта. Основна мета лікування - зміцнення імунної системи та боротьба з вірусом, контролюючи та зменшуючи його кількість у крові.

В ідеалі вам слід розпочати лікування ВІЛ до того, як він перетвориться на СНІД. Це лікування можна проводити за допомогою коктейлю різних лікарських засобів, таких як Ефавіренц, Ламівудин та Тенофовір, які надаються урядом безкоштовно, як і обстеження, необхідні для оцінки прогресування захворювання та вірусного навантаження.