Синдром котячого крику

Синдром крику кота або Кри-дю-Чат - генетичне захворювання, викликане зміною хромосоми 5. Хвороба має таку назву, оскільки крик дитини при народженні схожий на мяу кота.

Діти, народжені з синдромом котячого крику, мають затримку розвитку, розумову відсталість, низький ріст, малий підборіддя, зуби виступають вперед, маленьку щелепу, грубі на вигляд вуха, довгі пальці та шлунковий рефлюкс.

Діагностика синдрому котячого крику проводиться шляхом спостереження за симптомами та аналізами крові.

Лікування цього синдрому передбачає поліпшення рухового розвитку дитини і може проводитися за допомогою фізіотерапії, гіпотерапії та гідротерапії. Трудова терапія спрямована на поліпшення розвитку дитини в щоденній діяльності, логопедична допомога в розвитку мови, а альтернативні методи лікування, такі як голкорефлексотерапія та музикотерапія, прагнуть сприяти розслабленню та зняття стресу у пацієнтів із синдромом.