Гепаторенальний синдром, що це таке, причини та лікування

Гепаторенальний синдром - це серйозне ускладнення, яке зазвичай проявляється у людей із запущеними захворюваннями печінки, такими як цироз або печінкова недостатність, що також характеризується погіршенням функції нирок, де відбувається сильне звуження судин, що призводить до помітного зниження показника клубочкової фільтрації і, отже, до гострої ниркової недостатності. З іншого боку, відбувається позаноркова вазодилатація, що призводить до системної гіпотензії.

Гепаторенальний синдром - це загалом летальний стан, якщо тільки не проводиться трансплантація печінки, що є методом вибору для цього стану.

Види гепаторренального синдрому

Можуть виникнути два типи гепаторренального синдрому. Тип 1, який пов'язаний з швидкою нирковою недостатністю та надвиробництвом креатиніну, і тип 2, який пов'язаний з уповільненням ниркової недостатності, що супроводжується більш тонкими симптомами.

Можливі причини

Як правило, гепаторренальний синдром викликається цирозом печінки, ризик якого може збільшитися при вживанні алкогольних напоїв, виникненні інфекцій нирок, якщо у людини нестабільний кров'яний тиск або він використовує діуретики.

Крім цирозу, інші захворювання, пов’язані з хронічною та важкою печінковою недостатністю з портальною гіпертензією, такі як алкогольний гепатит та гостра печінкова недостатність, також можуть спричинити гепаторренальний синдром. Дізнайтеся, як виявити цироз печінки та як діагностується захворювання.

Ці порушення печінки призводять до сильної звуження судин у нирках, що призводить до помітного зниження швидкості клубочкової фільтрації та відповідно гострої ниркової недостатності. 

Які симптоми

Найпоширенішими симптомами, які можуть бути викликані гепаторренальним синдромом, є жовтяниця, зниження виділення сечі, потемніла сеча, набряк живота, сплутаність свідомості, марення, нудота та блювота, недоумство та збільшення ваги.

Як проводиться лікування

Трансплантація печінки - це вибір вибору гепаторренального синдрому, який дозволяє ниркам відновитися. Однак для стабілізації пацієнта може знадобитися діаліз. Дізнайтеся, як робиться гемодіаліз та які ризики цього лікування.

Лікар може також призначити судинозвужувальні засоби, які сприяють зниженню ендогенної активності судинозвужувальних засобів, збільшуючи ефективний нирковий кровообіг. Крім того, їх також використовують для корекції артеріального тиску, який зазвичай після діалізу низький. Найбільш широко використовуються аналоги вазопресину, такі як, наприклад, терліпресин, і альфа-адренергічні препарати, такі як адреналін та мідодрин.