Констриктивний перикардит

Констриктивний перикардит - це захворювання, яке з’являється, коли навколо серця розвивається фіброзна тканина, подібна до рубця, яка може зменшити її розміри та функції.
Кальцифікати можуть також виникати, викликаючи підвищений тиск у венах, які переносять кров до серця, внаслідок чого рідина не може потрапити до серця і з часом накопичитися на периферії тіла, викликаючи набряки в животі та стопах.

Симптоми констриктивного перикардиту

Симптоми констриктивного перикардиту такі:

Набряки, поширені по всій шкірі або анасарці;
Збільшений розмір шийних вен;
Здуття живота через здуття живота;
Набряки в ногах і щиколотках;
Утруднене дихання;
Втома;
Відсутність апетиту і втрата ваги;
Утруднення травлення.

Причини констриктивного перикардиту

Причини констриктивного перикардиту, як правило, невідомі, але це може бути наслідком:

Такі захворювання, як ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак;
Попередня рана;
Операції на серці;
Бактеріальна інфекція;
туберкульоз (основна причина в країнах, що розвиваються);
медіастинальне випромінювання;
новоутворення;
травма;
ліки.

Діагностика констриктивного перикардиту

Діагноз констриктивного перикардиту ставиться через:

Фізикальне обстеження;
Рентген грудної клітки;
Електрокардіограма;
Ехокардіограма;
Комп'ютерна томографія;
Магнітно-резонансна томографія.

Для підтвердження діагнозу також може бути проведене гемодинамічне дослідження, яке є різновидом катетеризації серця з метою оцінки загальних станів серця.

Лікування констриктивного перикардиту

Лікування констриктивного перикардиту слід проводити, приймаючи такі засоби:

Протитуберкульозні препарати: необхідно розпочати перед операцією та підтримувати протягом 1 року;
Ліки, що покращують роботу серця;
Діуретики: допомагають зменшити зайву рідину;
можуть допомогти протизапальні засоби та колхіцин;
Хірургія для видалення перикарда: особливо у випадках, пов’язаних з іншими серцевими захворюваннями, такими як серцева недостатність .--> остаточне лікування в хронічних випадках.

Важливо зазначити, що хірургічне втручання не слід відкладати, оскільки пацієнти з великими обмеженнями у роботі серця можуть мати більший ризик смерті, а користь від операції менша.