Гліома що це таке, ступеня, види, симптоми та лікування

Гліоми - це пухлини мозку, в яких беруть участь гліальні клітини, які є клітинами, що складають центральну нервову систему (ЦНС) і відповідають за підтримку нейронів та належне функціонування нервової системи. Цей вид пухлини має генетичну причину, але він рідко є спадковим. Однак, якщо в родині гліоми є випадки, рекомендується провести генетичне консультування, щоб перевірити наявність мутацій, пов’язаних з цим захворюванням..

Гліоми можна класифікувати за місцем їх розташування, залученими клітинами, швидкістю росту та агресивністю, і, відповідно до цих факторів, лікар загальної практики та невролог можуть визначити найбільш відповідне лікування для даного випадку, яке зазвичай здійснюється за допомогою операції з подальшим хіміо- та променевою терапією.

Види та ступінь глиоми

Гліоми можна класифікувати за клітинами та місцем розташування:

Астроцитоми, які походять з астроцитів, які є гліальними клітинами, відповідальними за сигналізацію клітин, харчування нейронів та гомеостатичний контроль нейронної системи;
Епідендіоми, які зароджуються в епендимальних клітинах, які відповідають за вистилання порожнин, що знаходяться в головному мозку, і забезпечують рух спинномозкової рідини, ЦНС;
Олігодендрогліоми, які беруть початок в олігодендроцитах, які є клітинами, відповідальними за утворення мієлінової оболонки, яка є тканиною, яка вирівнює нервові клітини.

Оскільки астроцити присутні в більшій кількості в нервовій системі, виникнення астроцитоми частішає, а гліобластома або астроцитома IV ступеня є найбільш важкою і поширеною, яка може характеризуватися високою швидкістю росту та інфільтративною здатністю, що призводить до появи декількох симптомів що може поставити під загрозу життя людини. Зрозумійте, що таке гліобластома.

За ступенем агресивності глиому можна класифікувати на:

I клас, що це частіше трапляється у дітей, хоча і рідко, і їх можна легко вирішити за допомогою хірургічного втручання, оскільки він має повільний ріст і не має інфільтративної здатності;
ІІ клас, який також має повільний ріст, але вже здатний проникнути в мозкову тканину, і якщо діагноз не буде поставлений на початковій стадії захворювання, він може стати III або IV ступеня, що може поставити під загрозу життя людини. У цьому випадку крім хірургічного втручання рекомендується хіміотерапія;
ІІІ клас, який характеризується швидким ростом і може легко поширюватися мозку;
IV клас, який є найбільш агресивним, оскільки, крім високої швидкості тиражування, він швидко поширюється, піддаючи життя людини ризику.

Крім того, гліоми можна класифікувати як такі, що мають низький темп росту, як це стосується гліоми I та II ступеня, та високий темп росту, як це стосується глиоми III та IV класу, таких більше серйозний через те, що пухлинні клітини здатні швидко розмножуватися та інфільтрувати інші ділянки мозкової тканини, ще більше загрожуючи життю людини.

Основні симптоми

Ознаки та симптоми гліоми зазвичай ідентифікуються лише тоді, коли пухлина здавлює деякий нерв чи спинний мозок, а також можуть змінюватися залежно від розміру, форми та швидкості росту гліоми, основними з яких є:

Головний біль;
Судоми;
Нудота або блювота;
Складність у підтримці рівноваги;
Психічна розгубленість;
Втрата пам'яті:
Поведінка змінюється;
Слабкість на одній стороні тіла;
Складність говорити.

На основі оцінки цих симптомів лікар загальної практики або невролог може вказати на виконання візуалізаційних тестів, щоб діагноз міг бути поставлений, наприклад, комп'ютерна томографія та магнітний резонанс. З отриманих результатів лікар може визначити місце розташування пухлини та її розмір, маючи змогу визначити ступінь глиоми і, таким чином, вказати найбільш відповідне лікування.

Як проводиться лікування

Лікування гліоми проводиться відповідно до особливостей пухлини, ступеня, типу, віку та ознак та симптомів, представлених людиною. Найпоширенішим методом лікування глиоми є хірургічне втручання, яке має на меті видалити пухлину, зробивши необхідним відкрити череп, щоб нейрохірург мав доступ до мозкової маси, зробивши процедуру більш делікатною. Ця операція, як правило, супроводжується зображеннями, наданими МРТ та комп'ютерною томографією, щоб лікар міг визначити точне місце розташування пухлини, яку потрібно видалити.

Після хірургічного видалення гліоми людину зазвичай піддають хіміо- або променевій терапії, особливо якщо мова йде про глиоми II, III та IV ступеня, оскільки вони інфільтративні і можуть легко поширюватися на інші відділи мозку, погіршуючи стан . Таким чином, за допомогою хіміо- та променевої терапії можна усунути пухлинні клітини, які не були видалені хірургічним шляхом, запобігаючи проліферації цих клітин та повернення хвороби..