Що таке периферична полінейропатія і як її лікувати

Периферична полінейропатія виникає, коли відбувається сильне пошкодження різних периферичних нервів, які переносять інформацію від головного та спинного мозку, до іншої частини тіла, викликаючи такі симптоми, як слабкість, поколювання та постійний біль.

Хоча це захворювання найчастіше вражає ступні і руки, воно може вражати весь організм і зазвичай буває як ускладнення діабету, впливу токсичних речовин або інфекцій, наприклад.

У більшості випадків симптоми покращуються при лікуванні захворювання, яке спричинює пошкодження нерва, але в інших ситуаціях може знадобитися постійне вживання лікарських засобів для контролю симптомів та поліпшення якості життя..

Основні симптоми

Симптоми периферичної полінейропатії змінюються залежно від уражених ділянок, однак до найбільш поширених належать:

• Колючий біль або стійке печіння;
• Постійне поколювання, яке стає більш інтенсивним;
• Утруднення переміщення рук і ніг;
• Часті падіння;
• Підвищена чутливість в руках або ногах.

По мірі прогресування захворювання можуть уражатися інші більш важливі нерви, такі як вдих або сечовий міхур, що призводить до виникнення інших симптомів, таких як утруднення дихання або утримання мокротиння, наприклад..

Ці симптоми можуть проявлятися і розвиватися протягом декількох місяців або років, а тому часто залишаються непоміченими, поки не виникнуть більш серйозні проблеми.

Що викликає полінейропатію

Полінейропатія зазвичай викликається прогресуючим ураженням нервів, що виникає внаслідок метаболічних захворювань, таких як діабет або аутоімунні захворювання, такі як вовчак, ревматоїдний артрит або синдром Шегрена. Однак інфекції, вплив токсичних речовин і навіть важкі стуки також можуть спричинити нервові проблеми і призвести до полінейропатії.

У більш рідкісних випадках полінейропатія може навіть з’являтися без видимих ​​причин, і там відома як ідіопатична периферична полінейропатія.

Як проводиться лікування

Коли полінейропатія виявляється ускладненням іншого захворювання, лікування потрібно починати з контролю над цим захворюванням. Так, у випадку діабету, наприклад, важливо бути обережним зі своїм харчуванням або починати вживати інсулін, оскільки якщо причина викликана аутоімунним захворюванням, може бути рекомендовано почати вживання препаратів, що знижують імунну систему..

Якщо симптоми з’являються без видимої причини або через іншу проблему, яку неможливо лікувати, лікар може призначити деякі засоби для полегшення симптомів, такі як:

• Протизапальні: як Ібупрофен або Німесулід;
• Антидепресанти: такі як Амітриптилін, Дулоксетин або Верфлаксацин;
• Протисудомні засоби: як Габапентин, Прегабалін або Топірамат.

Однак у найважчих випадках може знадобитися також використання препаратів, одержуваних з опіоїдів, таких як трамадол або морфін, які мають більш потужну дію, але які, створюючи залежність, застосовуються лише у випадках, коли неможливо контролювати біль з іншими засобами захисту.

Крім того, може бути рекомендовано провести додаткову терапію за допомогою голкорефлексотерапії або фітотерапії, наприклад, для зменшення дози ліків.